П'ять облич одного слова: музика, психіатрія, хімія, будівництво, діалект
П'ять облич одного слова: музика, психіатрія, хімія, будівництво, діалект
П'ять цілком різних терміносистем — і співзвучні слова, за якими стоять різні корені. У нашому образному зближенні вони зустрічаються навколо руху, втечі, зникнення й примикання. Цей розділ пройде по кожному з п'яти облич — плюс додасть військове, літературне й мистецтвознавче — і завершиться порівняльною таблицею, що тримає всю картину разом.
1. Музика — «фуга» як форма поліфонії
«Фуга» в музиці — найпоширеніше значення цього терміна в українській мові. Це форма поліфонічного твору, заснована на розвитку однієї теми (рідше — двох або трьох), що проводиться поперемінно в різних голосах за певним тонально-гармонійним планом.
В академічному «Словнику української мови» подається таке визначення:
«ФУГА — форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом.»СУМ, т. X, с. 653
В українській музичній термінології розрізняють різні види фуг:
- проста фуга — з однією одноголосною темою;
- подвійна фуга — з двома одноголосними темами;
- потрійна фуга — з трьома одноголосними темами;
- стретна фуга — де стретто застосовують в експозиції.
Від терміна «фуга» в українській музичній термінології утворено кілька похідних:
- фугато (фуґато) — епізод у музичному творі, побудований за типом експозиції фуги;
- фугета (фуґета) — невелика і нескладна за будовою фуга;
- фугований — побудований за принципами фуги (наприклад, «фугована форма»).
Музична фуга — це найточніша метафора всього того, про що ця книга. У фузі тема не зникає — вона переходить від голосу до голосу, кожен раз з'являючись і кожен раз «втікаючи» далі. Саме завдяки цій постійній втечі-поверненню вона і живе. У концепті фугітивності людина «втікає» в роль так само: не зникаючи, а переходячи в інший «голос» — і саме завдяки цьому переходу зберігаючи себе цілою.
2. Психіатрія — «фуга» як дисоціативний розлад
В українській психіатрії термін «фуга» має два основних значення:
- Дисоціативна фуга — рідкісний дисоціативний розлад з реверсивною амнезією, що поширюється на особисту інформацію. Пацієнт під впливом психотравмуючих подій раптово залишає своє місце проживання, втрачаючи спогади про власну особистість. У МКХ-10 належить до категорії F44 (Дисоціативні розлади).
- Фуга як симптом епілепсії — симптом органічних захворювань центральної нервової системи, який проявляється раптовим збудженням у формі елементарних рухів або дій, що супроводжуються потьмаренням свідомості.
У психіатричній термінології зустрічаються також терміни «психогенічна фуга», «стан фуги» та «фугітивний стан» — як синоніми або варіанти терміна «дисоціативна фуга».
Тут — критичне попередження для нашої книги. Фугітивність як ми її розуміємо — не дисоціативна фуга. Психіатрична фуга — несвідомий розлад з амнезією: людина не пам'ятає, хто вона. Фугітивність у нашому концепті — свідома, керована, тимчасова й ситуативна: людина знає, хто вона, і саме тому може дозволити собі бути іншою. Це принципова межа, і ми її триматимемо протягом усієї книги. Спільний корінь — не привід плутати поняття; це привід уважно розрізняти.
3. Хімія і фізика — «фугітивність» як термодинамічна величина
Фугітивність (англ. fugacity) — термодинамічна величина з розмірністю тиску. Її можна розуміти як ефективний тиск для опису хімічного потенціалу реального газу; для компонента ідеальної газової суміші вона дорівнює його парціальному тиску (IUPAC Gold Book).
Коефіцієнт фугітивності (або коефіцієнт леткості) — міра відхилень властивостей реального газу від властивостей ідеального газу, виражена відношенням леткості даного газу до тиску, які мав би в цих умовах реальний газ.
Прикметник «фугітивний» у хімії вживається у значенні «леткий», «той, що швидко зникає», — або як прикметник до терміна «фугітивність».
Терміни «фугітивність» і «фугітивний» походять від латинського прикметника fugitivus — «той, що втікає» або «швидкоплинний». Вони, ймовірно, увійшли до української наукової термінології в XX столітті під впливом міжнародної наукової термінології. Українські терміни «фугітивність» та «фугітивний» повністю відповідають англійським fugacity та fugitive і міжнародній науковій термінології, визначеній IUPAC (Міжнародною спілкою теоретичної та прикладної хімії).

Цей хімічний термін — наш найближчий сусід у мовному полі. У хімії «фугітивність» вимірює, наскільки речовина схильна «втікати» з фази (випаровуватися). У нашому концепті ми перенесемо ту саму метафору в психологію — і отримаємо інструмент для виміру того, наскільки людина схильна «втікати» в роль. Це не випадковий каламбур, а законне переенесення метафори з однієї дисципліни в іншу.
4. «Фугативність» — рідкісний орфографічний варіант
Терміни «фугативність» і «фугативний» є варіантами термінів «фугітивність» і «фугітивний», де голосний «і» замінений на «а». Такі варіанти могли виникнути внаслідок фонетичної адаптації латинського кореня в українській мові або впливу інших мов-посередників.

У доступних наукових джерелах варіанти з «а» зустрічаються рідше, ніж варіанти з «і», що свідчить про їхню меншу поширеність у науковій термінології. В українських наукових та технічних джерелах чіткого визначення термінів «фугативність» та «фугативний» не виявлено. Можливо, це рідковживані синоніми до термінів «фугітивність» та «фугітивний» або їхні діалектні варіанти.
5. Будівництво і столярство — «фуга», «фугувати»
У будівництві та столярній справі термін «фуга» має такі значення:
- Шов між плитками — спеціальний склад для заповнення швів між плитками, що захищає від проникнення вологи.
- Шов між дошками — щілина між дошками, які щільно пригнані ребрами одна до одної.
- Виїмка в деталі — виїмка, куди вставляється виступ іншої деталі.
Від цього значення походить дієслово «фугувати» — вирівнювати поверхню деталей для щільного припасування їх при склеюванні.
Окремої уваги заслуговує саме дієслово «фугувати», яке в Академічному тлумачному словнику української мови представлене двома омонімічними лексемами з різною семантикою:
- «ФУГУВАТИ 1» належить до музичної термінології і означає: (1) проводити в усіх голосах одну або кілька тем (неперехідне дієслово); (2) надавати музичному творові характеру фуги (перехідне дієслово).
- «ФУГУВАТИ 2» відноситься до технічної термінології і має три значення: (1) стругати фуганком; (2) вирівнювати поверхню деталей для щільного припасування їх однієї до одної при склеюванні; (3) вирівнювати за висотою зубці пилки.
Цей приклад яскраво демонструє, як співзвучні лексеми різного походження можна зблизити образно. Будівельна й столярська фуга походять від німецького Fuge, пов’язаного з fügen — «з’єднувати, припасовувати». Будівельна «фуга» — це шов, який тримає; столярська «фуга» — це площина, яка примикає. У сценічному й психологічному сенсах фугітивність — це теж місце примикання: між двома ідентичностями, між роллю й актором, між маскою й обличчям.
6. Діалект — «фуга» як завірюха
У діалектах української мови слово «фуга» вживається як синонім до слова «хуга» — завірюха, заметіль, хуртовина. Це значення зафіксоване у творах Т. Шевченка, Л. Боровиковського, Л. Первомайського:
«Еге, бачу, яка фуга! Цур же йому з лісом! Піти в хату...»Тарас Шевченко, I, 1963, 35
«Курява, завія й хуртовина,
Заметіль і хвижа і фуга, —
Не степи, а біла домовина,
Де людину чорт перемага.»Леонід Первомайський, I, 1958, 169

Це значення — одне з нелатинських облич слова: діалектна «фуга» споріднена з хугою-завірюхою, назвою звуконаслідувального походження. У нашій зоровій метафорі завірюха «втікає» крізь поля, ламаючи дерева й видуваючи сліди. Латинський образ втечі тут перегукується з тим, що бачить око: рух, що зникає, як тільки на нього подивишся.
7. Військова справа — «фугасність», «фугасний», «фугас»
Фугасність — здатність вибухових речовин при вибуху розламувати й дробити об'єкт, на який направлено силу вибуху, та відкидати роздроблену масу. Згідно з «Малою гірничою енциклопедією» (за ред. В. С. Білецького, 2013), фугасна дія виявляється в об'ємі, який у сотні і тисячі разів перевищує об'єм заряду.
Фугасний — прикметник, який означає: який діє вибуховою хвилею, газами, що утворюються при розриві (на відміну від ударної чи запальної дії). Використовується у словосполученнях: фугасний снаряд, фугасна бомба, фугасна міна, фугасна дія вибуху.
Фугас — заряд вибухівки у водонепроникній оболонці, який звичайно закладають у ґрунт або занурюють у воду, щоб вибухом заподіяти ворогові втрат у живій силі й техніці.
«Ворог вступає в село... Вибухають фугаси, покладені і замасковані перед відступом.»Трублаїні, I, 1955, 61
Військова сім'я «фугас-» формально походить від того самого латинського кореня, але змістово відірвалася від нього майже повністю: тут уже не про втечу, а про вибух. Цікаво, що цей семантичний дрейф — теж форма «втечі» слова від власного коріння. Іноді мова втікає від мови.
8. Літературне вживання — від Нечуя-Левицького до Целана
У художній літературі найчастіше вживається термін «фуга» в музичному значенні:
«З вікон полилася весела мелодія, шумлива й бурхлива, неначе вода полилася водоспадом. Маруся заграла фугу, швидку й голосну.»Іван Нечуй-Левицький, VI, 1966, 90
«Грала [Аглая-Феліцітас], що хто бажав і хотів. Танці, поважні сонати, мазурки, одну фугу Баха і свої мелодії.»Ольга Кобилянська, III, 1956, 401
Діалектне значення «фуга» як завірюхи також зустрічається в літературі:
«Сипле сніг, як з рукава;
Крутить завірюха;
В полі вітер завива,
Надуває фуга...»Левко Боровиковський, Тв., 1957, 64
Прикметник «фугасний» вживається в творах на військову тематику:
«Батарея стріляла вгору і, падаючи мов з високого неба, фугасний снаряд влучав у наперед визначену мету.»Юрій Смолич, III, 1959, 41
Окремо стоїть випадок, коли термін «фуга» використовується як метафора або для опису структури літературного твору, що нагадує музичну фугу. Найвідоміший приклад — поема Пауля Целана «Фуга смерті»:
«Літературознавці порівнюють будову вірша з композицією фуги, у якій музична тема немов перетікає від одного музичного інструмента до іншого, проступаючи у різних варіаціях-повторах.»
Целанова «Тодесфуґе» (1948) — це використання музичної форми як рами для оповіді про Голокост: тема смерті «втікає» від голосу до голосу, не закінчуючи звучати. Цей принцип літературного «фугування» нам стане в нагоді в Частині V, коли розглядатимемо архетипи юродивого як «теми», що переходять від однієї культурної доби до іншої.
9. Семантичний розвиток — п'ять співзвучних облич
Семантичний розвиток латинської сім’ї fug- та співзвучних слів іншого походження в українській мові демонструє як збереження оригінальних значень, так і набуття нових, спеціалізованих. Працюють три механізми:
- Збереження первинного значення — основне значення латинських коренів пов'язане з поняттями «втеча», «рух», яке частково зберігається в українських термінах, особливо в наукових контекстах.
- Спеціалізація значення — в українській мові відбулася спеціалізація значень у різних сферах:
- у музиці: «фуга» як спеціальна форма поліфонічного музичного твору;
- у фізичній хімії: «фугітивність» як термодинамічна величина;
- у військовій справі: «фугасність» як характеристика вибухових речовин;
- у діалектному вжитку поруч стоїть співзвучна «фуга» в значенні «хуга» (завірюха), що має інше походження.

Розділ простежує збереження значення, його спеціалізацію та метафоричне вживання. - Метафоризація значення — у деяких контекстах спостерігається метафоричне вживання термінів, особливо в художній літературі (наприклад, «фуга смерті»).
У сучасній українській мові латинська сім’я fug- та співзвучні слова іншого походження функціонують у різних сферах:
- Загальновживана лексика — термін «фуга» в музичному значенні.
- Наукова термінологія — терміни «фугітивність» і «фугітивний» у термінології фізичної хімії.
- Діалектна лексика — «фуга» в значенні «хуга» (завірюха).
- Технічна термінологія — «фуга» в значенні «шов між дошками» в будівельній справі.
- Медична термінологія — «дисоціативна фуга» в психіатрії.
- Військова термінологія — «фугасність», «фугасний», «фугас».
10. Українські композитори та фуга
У репертуарних списках українських композиторів зустрічаються твори, пов'язані з фугою:
- Микола Колесса (1903–2006) — «Прелюдія і фуга для органа» (1977), «Пассакалія» (із циклу «Пассакалія, скерцо і фуга» для фортепіано) (1929);
- Н. Нижанківський — «Прелюдія і фуга на укр.[аїнську тему]» (згадується в «Українській музичній енциклопедії», т. 4);
- Ігор Ковач (1924) — «Фуга-адажіо для камерного оркестру та органа» (1989);
- Ю. Іщенко — «Хваліте Господа с Небес», варіації та фуга на теми М. Березовського; «Херувимська», варіації та фуга на тему Дмитра Бортнянського.
Українська композиторська школа підхопила європейську форму фуги і прив'язала її до власної мелодики — це той самий механізм «втечі-повернення», тільки на рівні цілих культур.
11. Фуга в загальному мистецтвознавстві
У загальному мистецтвознавстві термін «фуга» використовується переважно для опису музичної структури, але іноді знаходить застосування в аналізі інших видів мистецтва за аналогією:
- у літературознавстві — для аналізу структури деяких літературних творів;
- у мистецтвознавчому аналізі — для опису візуальних творів з повторюваними елементами.
12. Порівняльна таблиця термінів у різних галузях
Підсумуємо все сказане однією таблицею. Це візитна картка етимологічного аналізу: бачимо співзвучні слова різного походження у шести терміносистемах, кожна з яких має свою специфіку.
| Термін | Музика | Хімія / Фізика | Психіатрія | Будівництво | Військова справа | Діалектизм |
|---|---|---|---|---|---|---|
| фуга / фуґа | Поліфонічна музична форма | — | Дисоціативний розлад | Шов між плитками | — | Завірюха |
| фугітивність | — | Термодинамічна величина | — | — | — | — |
| фугітивний | — | Леткий | Швидкоплинний стан | — | — | — |
| фугативність / фуґативність | — | Рідковживаний варіант фугітивності | — | — | — | — |
| фугасність | — | — | — | — | Вибухова дія | — |
| фугасний | — | — | — | — | Вибуховий | — |
13. Висновки
Дослідження термінів «фугітивність», «фугітивний», «фуга», «фугативність», «фугативний» та споріднених лексем в українській мові дозволяє зробити такі висновки:
- Досліджувані терміни мають різне походження: поряд із латинською сім’єю стоять будівельна фуга з німецької мови й діалектна фуга-завірюха звуконаслідувального походження. В українській мові вони мають специфічні сфери вживання та значення.
- Термін «фуга» є найбільш багатозначним, функціонуючи в музиці, психіатрії, будівництві та діалектному мовленні.
- Терміни «фугітивність» і «фугітивний» мають вузькоспеціалізоване значення в хімії та фізиці.
- Варіанти написання з літерами «г» та «ґ» відображають історичні особливості української орфографії та різні підходи до передачі іншомовних запозичень.
- Терміни «фугасність», «фугасний» і «фугас» становлять окрему групу військових термінів.
- Терміни «фугативність» і «фугативний» є рідковживаними варіантами термінів «фугітивність» і «фугітивний».
- У сучасній українській мові ці терміни функціонують у різних сферах: загальновживаній лексиці, науковій термінології, діалектній лексиці, технічній термінології, медичній термінології та військовій термінології.
Семантичний розвиток досліджуваних термінів демонструє багатство української мови в адаптації іншомовних запозичень та їх інтеграції до різних терміносистем, а також здатність мови до семантичної диференціації та образного зближення співзвучних слів.
Етимологічний аналіз лексеми «фугітивність» та співзвучних термінів свідчить про складну багаторівневу адаптацію слів різного походження в українській мові. Ця термінологічна сім’я демонструє унікальну здатність української мови інтегрувати іншомовні запозичення з одночасною семантичною спеціалізацією в різних галузях знань. Орфографічна варіативність написання з літерами «г» та «ґ» відображає історичні особливості формування української фонетичної системи та правопису. Первинна латинська семантика «втечі» та «руху» трансформувалася в музичну поліфонію, психіатричний стан дисоціації, термодинамічну величину в хімії та основу для військової термінології. Будівельна фуга походить із німецької мови, а діалектна фуга-завірюха має звуконаслідувальне походження. Ця етимологічна розвідка не лише збагачує розуміння українських лексикографічних процесів, але й створює підґрунтя для подальшого дослідження психологічного концепту фугітивності як компонента ігрової компетентності особистості — про що йтиметься в наступних розділах.
Приклад саме для тебе
Пройди тест профілю і розкажи про свій досвід — ШІ створить наочний приклад до уроку «П'ять облич одного слова: музика, психіатрія, хімія, будівництво, діалект» саме для тебе: з твоєї галузі, під твій стиль навчання.
Пройти тест профілю →